Mariusz Kusion już w swoim debiucie pragnie nam udowodnić, że
wszędzie możemy znaleźć poezję. Właściwie to nie znaleźć, ale
starać się wyodrębnić, wyrzeźbić, wypracować, wykorzystując w tym
przypadku, mało znany literaturze, potencjał płaszczyzny interpretacyjnej języka ekonomiczno-prawniczego. On nie poddaje się poetyckiej nadwrażliwości, po prostu ją organizuje i nią zarządza. Przyglądając się tekstom od strony formalnej można dostrzec swoistą logikę językowej gramatyki. Autor żegluje, podróżuje przez swoją codzienność;obserwuje, odczuwa, wyciąga wnioski i dzieli się z czytelnikiem,wprowadzając obce poezji słowa. Podważa oczekiwany liryzm, ale nie w destrukcyjny sposób. Stwarza bowiem nowe pole interpretacyjne,spójne kompozycyjnie, co jest swego rodzaju wyrazem estetycznym ekonomiczno-prawniczych pojęć. Mogą zrodzić się pytania: czy pojęciowość konkuruje z narracyjnością? Czy jest klarowna granica między znaczeniem określeń zawodowych, a poetycką wrażliwością
i przekazem? – tylko może to w ogóle nie jest istotne? Przecież ważne
jest słowo – żywe i trafiające w sedno problemu czy odczuwanych emocji – a na tym etapie, przede wszystkim ważne jest budowanie własnego,rozpoznawalnego języka.
Łucja Dudzińska

Маріуш Кусіон вже в своїй дебютній збірці прагне довести нам, що
поезію можна знайти всюди. Якщо точніше, не знайти, а намагатися
її видобути, вирізьбити, випрацювати за допомогою маловідомого
літературі потенціалу інтерпретаційного поля економічно-правової
мови. Автор не піддається надмірній поетичній чутливості, а просто
організовує її та керує нею. Із формальної точки зору в текстах
спостерігається своєрідна логіка мовленнєвої граматики. Автор пливе,
подорожує своєю буденністю; спостерігає, відчуває, робить висновки
та ділиться ними з читачем шляхом введення в текст сторонніх для
поезії слів. Він, хоч і не деструктивно, ставить під сумнів очікуваний ліризм. Створює нове інтерпретаційне, композиційно органічне поле, що є своєрідним естетичним вираженням економічно-правових понять. Можуть виникнути питання: чи концептуальність конкурує з описовістю? Чи існує чіткий кордон між професійними окресленнями та поетичною чутливістю й інтерпретацією? – але може це зовсім неважливо? Адже має значення слово – живе, яке потрапляє в саму суть проблеми або пережитих емоцій – а на цьому етапі важливо, передусім,збудувати власну розпізнавальну мову.
ЛуціяДудзінська